Не плачте, мамо, я іще живий,
Хоча й лежу із кулею у грудях…
А наді мною, юним, молодим
Схилилися в скорботі люди…

Я не помру, ніколи не помру,
Мені в віках залишене безсмертя,
Хоча і вас тепер не обійму
Та я живу у всенароднім серці…

Ви знайте, мамо, вам до ніг
Мільйони вклоняться низенько,
А ви, спечіть мені пиріг,
Що так любив я, рідна ненько.

Моя душа, ще й досі серед вас
Зайде на чай, візьме ваші долоні,
Не по рокам зістарив які час
Покривши сивиною скроні…

Не плачте, мамо, я іще живий
Хоча і більш не стану перед вами,
І не заповню ваш батьківський дім
Маленькими, своїми діточками.

Пробачте, мамо…